ПРЕЗЕНТАЦІЯ 

http://www.slideshare.net/uliana7777/ss-49128686

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Основні поняття

2. Інфографіка в управлінні персоналом
3. Інфографіка в економіці праці

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Інфографіка зародилася в Америці, роком її появи прийнято вважати 1982 рік, коли в США стала виходити нова національна газета USA Today.

Це друковане видання вперше відводить значну частину площі під інформаційні малюнки і графіки. Успіх і популярність газети сприяють швидкому поширенню інфографіки спочатку в Америці, потім у Європі. Зараз інфографіку використовують у багатьох друкованих виданнях та веб-ресурсах.

Інфографіка поширюється вже багато років, а теперішнє швидке зростання числа легких у використанні та безкоштовних інструментів для їх створення зробили інфографіку доступною для ширшого кола населення. Соціальні мережі, такі як Facebook і Twitter, також дали поштовх для розповсюдження персональної інфографіки серед людей у всіх куточках світу.

У газетах інфографіку зазвичай використовують для відображення погоди, а також для зображення карт, планів сайтів і діаграми для статистичних даних. 

Моментальні фото в газеті «США сьогодні» («USA Today») – це також приклади простої інфографіки, яку використовують для повідомлення новин і поточних подій.

Сучасні карти, особливо маршрутні карти для системи перевезень, використовують техніку інфографіки для об’єднання певного ряду інформації: концептуальних планів сітки перевезень, точок пересадки і окремих локальних орієнтирів. Публічні карти транспортування також є яскравими прикладами інфографіки. Наприклад, схеми для Вашингтонського метро та Лондонської підземки. Громадські місця на зразок станцій пересадок часто містять інтегровану знакову систему зі стандартизованими зображеннями та стилізованими картами.

В інфографіці використовується будь-який образ, але він обов’язково повинен ефективно передавати дані і виконувати конкретні завдання. Сфера застосування інфографіки надзвичайно широка – від науки і освіти до статистики та журналістики.

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Інформаційна графіка або інфографіка – це графічне візуальне подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого відображення комплексної інформації. Вона може покращити сприйняття інформації, використовуючи графічні матеріали для того, щоб підвищити можливості зорової системи людини бачити моделі і тенденції. Процес створення інфографіки можна розглядати як візуалізацію даних, створення інформаційних схем та моделей подання інформації.

Найпростіша інфографіка – графіки, карти, таблиці, логічні схеми, кругові діаграми. У більш складному вигляді інфографіка може комбінувати фотографії, текстові блоки, таблиці, діаграми, реконструкцію подій, бути представлена у вигляді коміксів, карикатур, емблем, ілюстрацій. Використовується будь-який образ, але він повинен ефективно передавати дані і виконувати конкретні завдання. Інфографіка дає можливість уявити великий обсяг самої різної інформації в організованому і зручному для сприйняття вигляді, і знаходить застосування в різних областях – від науки і освіти до статистики та журналістики.

Внутрішні комунікації – це управлінська функція, покликана встановлювати і підтримувати взаємовигідні відносини між організацією та громадськістю, від якої залежить її успіх, або, навпаки, невдача.

Особиста продуктивність – це постановка цілей та досягнення цих цілей; це завершення дій, які роблять людей ближче до виконання своїх цілей таким чином, що приносить рівновагу і легкість у своє життя.

Нагорода утримування – це нагорода за якісно виконану роботу та подальшої мотивації працівника.

ОСНОВНИЙ МАТЕРІАЛ

2. Інфографіка управління персоналом (Infographics HR)

   HR – Human Resource – це людські ресурси, які становлять робочу силу організації, ділові кола, або економіки. «Людський капітал» іноді використовується як синонім з людськими ресурсами.

   Поняття HR є аналогом українського – трудовий колектив чи кадровий ресурс.

HR включає в себе:

- особисту продуктивність;

- внутрішні комунікації;

- розвиток та консультування;

- нагорода утримування;

- навчання;

- виробниче середовище.

Головні етапи в управлінні людськими ресурсами:

1. Планування людських ресурсів.

При плануванні людських ресурсів слід зважати як на внутрішні, так і на зовнішні чинники, які впливають на наявність працівників потрібної кваліфікації та потребу в них. Планування людських ресурсів можливе за допомогою систем комп'ютеризованої інформації та моделювання, що дає змогу керівникам оцінити свої потреби в людських ресурсах.

2. Набір кандидатів та відбір.

Процеси набору кандидатів і відбору тісно пов'язані між собою і трактуються тут як етап укомплектування штату в процесі УЛР.

3. Призначення на посаду.

У багатьох організаціях працівники мають подолати випробувальний термін, перш ніж стати постійними працівниками. Це підищує рівень неспокою, оскільки новий працівник і далі не вважає себе частиною організації і все ще почувається непевно на роботі. Як наслідок, добре розвинена система введення на посаду нового працівника може виявитися корисною для організації.

4. Підготовка й розвиток.

Підготовка й розвиток означають методи, за допомогою яких працівники можуть здобути нові навички, працювати продуктивніше й досягти просування по службі чи успіху в кар'єрі.

5. Оцінка показників діяльності.

Оцінювання показників діяльності характеризують як «процес, який складається із систематичного збирання та аналізу інформації щодо показників діяльності працівників протягом тривалого часу».

6. Кадрові дії.

У кадрових діях керівники відіграють вирішальну роль: підвищення, переведення на іншу роботу, пониження та звільнення. Окрім цих дій, керівникові й відділу управління людськими ресурсами часом доводиться займатися дисципліною працівника, скаргами на своїх колег чи керівників, питаннями здоров'я, безпеки та соціального забезпечення працівників. На багатьох робочих місцях умови роботи можуть бути небезпечними. Керівництво та відділ управління людськими ресурсами мають також опікуватися цими обставинами.

3. Інфографіка в економіці праці

Економіка праці – розділ економіки , що вивчає процеси відтворення робочої сили та взаємодії працівників , засобів і предметів праці.

Економіка праці займається докладним аналізом ринку праці, трудових ресурсів та зайнятості, довгостроковим аналізом трудових відносин, досліджує доходи працівників та оплату праці, вивчає проблеми продуктивності та ефективності праці, розробляє методи обгрунтування чисельності працівників, розбирає поняття людського капіталу. Окремі вчені більш широко трактують предмет економіки праці і відносять до неї проблеми нормування праці, методи управління персоналом.

Інфографіка безробіття по окремих вікових групах зображується так:

ВИСНОВКИ

     Отже, інфографіка управління персоналом та економіки праці відіграє важливу роль у житті особистостей. Вона дозволяє засвоїти великий обсяг найрізноманітнішої інформації в організованому і зручному для сприйняття вигляді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Джошуа Джонсон – 2011. Стаття «10 советов по созданию качественной инфографики» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.cmsmagazine.ru/library/items/graphical_design/jj_2011-10-25

2. Онлайн-сервіс "Мій Хелпер", розділ Наука і Техніка [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://myhelper.com.ua/index.php?newsid=11080

3. Смикиклас М. Инфографика. Коммуникация и влияние при помощи изображений: підручник / М. Смикиклас, А. Литвинов. ‒ П.: 2014. ‒ 152 с.